Особливості формування податкового кредиту
Усі платники ПДВ у разі здійснення операцій з іншими платниками ПДВ фактично сплачують цей податок двічі:

1) у разі постачання власних товарів і послуг на території України, а також у разі ввезення товарів на територію Україну або їх вивезення;

2) у разі придбання товарів і послуг в інших платників ПДВ.

В другому випадку покупець є непрямим платником податку, оскільки саме продавець безпосередньо нараховує і сплачує ПДВ, включаючи суму податку у вартість своїх товарів/послуг.

Для того, щоб усунути подвійне оподаткування ПДВ в Україні існує механізм податкового кредиту. Тому, з моменту реєстрації платником ПДВ суб'єкт господарювання зобов'язаний не лише нараховувати та сплачувати податкові зобов'язання, а й формувати податковий кредит.

Податковий кредит – це сума, на яку платник податків може зменшити свої зобов'язання з ПДВ за рахунок витрат на сплату ПДВ, понесених у попередніх періодах.

Формування та визнання податкового кредиту відбувається за правилами, визначеними у Розділі V Податкового кодексу.
Операції для формування податкового кредиту

Перелік операцій, за якими платник ПДВ може визнавати податковий кредит, визначено у п. 198.1 Податкового кодексу. До них належать операцій з:

- придбання або виготовлення товарів та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

- ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Базою для нарахування податкового кредиту є договірна вартість товарів/послуг, що складається із нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду сум ПДВ, у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів, наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

При цьому, нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи відбулося використання придбаних товарів/послуг та основних засобів в оподатковуваних операціях протягом звітного періоду, а також від того, чи платник податку взагалі здійснював будь-які оподатковувані операції в межах цього періоду.

Документи, що підтверджують формування податкового кредиту

Будь-які господарські операції повинні супроводжуватися оформленням відповідних документів, що підтверджують факт їх реального здійснення. Для операцій з постачання на території України товарів/послуг, за якими виникає податковий кредит, одним з таких документів є зареєстрована у Єдиному реєстрі податкова накладна.

Так, покупець товарів/послуг може відносити суми податку до податкового кредиту лише у разі своєчасної реєстрації покупцем податкової накладної за такою операцією.

Податкова накладна складається та реєструється в електронній формі у встановлені Податковим кодексом строки.

Для операцій з ввезення товарів на територію України та вивезення товарів з території України документом, що підтверджує право на податковий кредит, є оформлена у встановленому порядку митна декларація.

Водночас, відповідно до п. 201.1 Податкового кодексу підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту без отримання податкової накладної, є:

- транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця;

- касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому, загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);

- бухгалтерська довідка, складена згідно з п. 36 підрозд. 2 Перехідних положень Податкового кодексу.

Визначення дати формування податкового кредиту

За правилами п. 198.2 Податкового кодексу датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, зокрема:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення товарів на митну територію України датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати такого податку, тоді як для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України – дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі виконання довгострокових договорів, формування податкового кредиту розпочинається з дати фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт).

Для товарів/послуг, постачання яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Як було зазначено вище, підставою для віднесення суми податку до податкового кредиту є зареєстровані в Єдиному реєстрі податкові накладні.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі зареєстрованих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Однак, це не поширюється на інші документи, які також є підставами для формування податкового кредиту (зокрема, митні декларації, рахунки, касові чеки тощо). Суми податків, сплачених за такими операціями, можуть включатися до складу податкового кредиту лише в тому звітному періоді, в якому ці операції відбулися.

Висновки

Загальне правило формування податкового кредиту передбачає, що до податкового кредиту включаються суми ПДВ, сплачені у разі:

- придбання в іншого платника ПДВ товарів/послуг, за умови наявності зареєстрованої податкової накладної;

- ввезення на митну територію України/вивезення з неї товарів, за умови наявності митної декларації.

За рахунок податкового кредиту можна зменшити або покрити податкові зобов'язання з ПДВ, що нараховуються (сплачуються) платником податків як постачальником товарів/послуг.

В переважній більшості реєстрація податкових накладних та віднесення сум податків до податкового кредиту, нарахування і сплата податкових зобов'язань, подання звітності належить до обов'язків бухгалтера підприємства. Відтак, для правильного та чіткого обліку податкових зобов'язань і податкового кредиту необхідно забезпечити комплексний бухгалтерський супровід діяльності компанії.
22 ГРУДНЯ/ 2021

Автор: Анастасія Космачова

КОНТАКТИ
+38 (097) 6727 032
office@akpartners.com.ua
місто Львів, вул. Шота Руставелі, 1
Close
Замовити дзвінок
Конфіденційність гарантовано!