Податкова амністія
У липні 2021 року набрав чинності закон про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів щодо стимулювання детінізації доходів. Народна назва закону – про податкову амністію.

Вказаним законом передбачена ексклюзивна можливість легалізувати сірі та чорні доходи без негативних для себе наслідків, почати з чистого аркуша.

Офіційна назва процедури – «одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів фізичних осіб».

Наскільки привабливою є така можливість та кого вона стосується – далі у статті.

Хто?

Процедурою одноразового добровільного декларування можуть скористатись резиденти України та нерезиденти, що були резидентами на момент отримання доходів (активів).

При цьому, не можуть скористатися процедурою податкової амністії:
особи, що в будь-який період з 01.01.2005 подавали або були зобов'язані подавати декларації згідно з законодавством у сфері запобігання корупції (крім кандидатів, що не були в подальшому обрані чи призначені);
особи, щодо яких застосовано санкції.

Коли?

Закон встановлює рік для подання декларації – з 01.09.2021 по 01.09.2022.

Як відбувається легалізація?

Легалізація відбувається шляхом подання одноразової декларації про доходи.

Які доходи/активи?

Йдеться про доходи та активи, під час отримання (набуття у власність) яких не були сплачені податкові зобов'язання. Можливість несплати податків могла в свій час бути спричинена недосконалістю законодавства чи відсутністю контролю за його дотриманням.

Об'єкти декларування:

- валютні цінності - банківські метали, національна та іноземна валюти (крім готівки), права грошової вимоги;
- нерухоме майно, в тому числі об'єкти незавершеного будівництва;
рухоме майно (транспортні засоби, предмети мистецтва, антикваріат, ювелірні вироби тощо);
- частки (паї) у майні юридичних осіб, інші корпоративні права;
цінні папери;
- інші права майнової вигоди;
- інші активи.

Об'єкт декларування має бути отриманий/набутий до 01.01.2021.

Не можуть бути об'єктами декларування:

  • активи, отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, іншого ніж ухилення від сплати податків, єдиного внеску, а також крім порушень у сфері валютного законодавства та захисту економічної конкуренції (концентрація без дозволу АМКУ);

  • активи фізичної особи, щодо якої розпочато досудове розслідування за деякими статтями Кримінального кодексу або відкрите судове провадження;

  • готівка;

  • активи на території держави-агресора.

Важливо, що готівка не може бути задекларована. Якщо бажаєте задекларувати готівкові кошти – їх слід спочатку покласти на рахунок у банку.

Декларуванню підлягають активи лише у разі перевищення певних розмірів (вартості):

- для грошових активів – 400 тис. грн;
- для житлової нерухомості – не більше 120 кв. м для квартир та 240 кв. м - для будинків;
- для нежитлової нерухомості – 60 кв. м;
- для земельних ділянок – в межах норм безоплатної передачі;
- для транспортних засобів – один транспортний засіб некомерційного використання (крім призначеного для перевезення 10 і більше осіб включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об'ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тисячі куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн, мотоцикла із робочим об'ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти, катера).

Що потрібно вказувати в декларації?

Відповідно до закону декларація містить такі відомості:

  • відомості про декларанта в обсязі, достатньому для його ідентифікації;

  • відомості про об'єкти декларування в обсязі, що достатній для ідентифікації кожного з них: вид, розмір, валюта активу, класифікація банківського металу, найменування та код банківської чи іншої фінансової установи; найменування та інші відомості про боржника, дата та номер документа, що підтверджує право грошової вимоги; місцезнаходження або місце зберігання майна (крім предметів мистецтва, антикваріату, ювелірних виробів тощо), вид, назва, рік виробництва тощо;

  • база нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;

  • ставка та сума збору.

Що потрібно платити?

Звісно ж, декларування не пройде абсолютно безболісно.

Декларанту слід сплатити так званий збір з одноразового добровільного декларування, який фактично є тим же податком, але за зниженою ставкою.

Розмір збору залежить від виду доходу/активу та розраховується платником самостійно:

  • 5% - щодо валютних цінностей, рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав та інших активів, що знаходяться в Україні;

  • 9% (до 01.03.2022 – 7%) - щодо валютних цінностей, рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав та інших активів, що знаходяться за кордоном (в тому числі в іноземних фінансових установах);

  • 2,5% - щодо державних облігацій України з терміном обігу більше 365 днів без права дострокового погашення, що придбані з 01.09.2021 до 31.08.2022, але до подання декларації.

Сплатити збір потрібно протягом 30 календарних днів з дати подання декларації. Якщо збір не сплачено або сплачено не повністю, особа вважається такою, що не подавала декларацію та не має гарантій звільнення від відповідальності.

Навіщо?

Вказаний закон позиціонується як такий, що спрямований на детінізацію доходів та підвищення правової культури громадян. Однак, очевидно, що процедура одноразового добровільного декларування є додатковим джерелом надходження коштів до бюджету, хоч і одноразовим.

Для платників податків закон надає можливість вивести свої доходи з тіні з мінімальними втратами та без ризику притягнення до відповідальності.

Крім цього, декларант отримує певні гарантії після подання декларації та сплати збору з одноразового декларування – звільняється від відповідальності за порушення податкового або валютного законодавства, від обов'язку нарахувати та сплатити податки щодо вказаних в декларації активів.

Податкові органи не можуть проводити перевірку джерела походження активів, зазначених в декларації.

До декларанта не можуть:

  • застосовуватися заходи забезпечення кримінального провадження, запобіжні заходи або вчинятися слідчі (розшукові) дії у зв'язку з отриманням доходу, вказаного в декларації;

  • розпочинатися провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері податкового та валютного законодавства, що пов'язані з отриманням доходу, вказаного в декларації;

  • розпочинатися кримінальні провадження за статтями про ухилення від сплати податків та єдиного внеску на підставі відомостей, отриманих з декларації.

Гарантії не поширюються на активи, що отримані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень (крім пов'язаних з ухиленням від сплати податків).

Закон передбачає важливе застереження - якщо особа, що має право подати одноразову декларацію, не зробить цього протягом передбаченого строку, вважається, що вона повідомила податковий орган про відсутність у власності активів, що підлягають декларуванню або що їх розмір є меншим за передбачений для декларування поріг (400 тис. грн).

Як бачимо, з одного боку одноразове (спеціальне) добровільне декларування - це право, а не обов'язок платника податків. А з іншого – її неподання може бути розцінене як надання недостовірної інформації (повідомлення про відсутність активів у разі х фактичної наявності).

Замість висновку

Звісно, додаткові надходження до бюджету – це завжди плюс з точки зору законодавця. І, можливо, достатньо на сьогодні платників податків, що бажають легалізувати свої доходи.

Однак, така процедура свідчить про наявність величезних проблем у системі контролю за сплатою податків, свідчить про неспроможність держави належним чином контролювати платників податків та карати винних у порушенні податкового законодавства.

Більше того, податкова амністія ставить порушників у більш привілейоване становище, в порівнянні з громадянами, що належно сплачували податки з усіх своїх доходів.


28 ГРУДНЯ/ 2021

Автор: Олеся Тодорюк

КОНТАКТИ
+38 (097) 6727 032
office@akpartners.com.ua
місто Львів, вул. Шота Руставелі, 1
Close
Замовити дзвінок
Конфіденційність гарантовано!