Бронювання військовозобов'язаних працівників
З початком повномасштабної війни розпочалася і загальна мобілізація військовозобов'язаних, яка триває вже понад 5 місяців. Усі розуміють, що ресурси ЗСУ потрібно періодично поповнювати та готувати заміну бійцям, які знаходяться на фронті з перших днів. В таких умовах роботодавці постали перед новим викликом – як зберегти цінні кадри та виключити можливість призову військовозобов'язаних працівників, функції яких є критично важливими для забезпечення подальшої роботи підприємства.

Чинне законодавство надає роботодавцям можливість забронювати окремих працівників, які підлягають призову у воєнний час. Зокрема, ст. 24 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»(далі – «Закон») передбачено, що бронювання військовозобов'язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Вже під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів деталізував порядок бронювання працівників, прийнявши Постанову № 194 від 03.03.2022 «Деякі питання бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану» (далі – «Постанова № 194»). Положення Постанови № 194 визначають перелік дій роботодавця, які необхідно здійснити для того, щоб забронювати частину своїх працівників.

Незважаючи на це, процедура бронювання все ще викликає багато запитань і залишається не до кінця зрозумілою. Спробуємо розібратися, в чому проблема.

Хто може бронювати працівників?

Відповідно до ст. 25 Закону бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень).

З положень Закону випливає, що забронювати своїх військовозобов'язаних працівників можуть лише ті підприємства, яких залучено до виконання мобілізаційних завдань (замовлень).

Проте, не все так однозначно. Пунктом 1 Постанови № 194 передбачено наступне:

«В умовах правового режиму воєнного стану бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення, здійснюється у порядку, визначеному цією постановою».

Як бачимо, це положення не містить жодної згадки про необхідність залучення підприємства до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та наштовхує на думку, що забронювати своїх працівників може будь-яка компанія, що своєю діяльністю задовільняє потреби ЗСУ та населення.

Наразі не було жодних офіційних роз'яснень щодо розбіжностей у положеннях вказаних НПА, хоча варто зазначити, що закони все ж таки мають вищу юридичну силу, ніж постанови Кабміну. В той же час, безліч українських підприємств, які не залучені до виконання мобілізаційних завдань, своєю діяльністю справді задовільняють потреби ЗСУ та населення. А отже, дозволити таким компаніям бронювати своїх працівників було б цілком логічно.

Думки юристів з цього приводу розділилися на два табори. Одні вважають, що в умовах війни забронювати працівників має право кожна компанія, яка має докази на підтвердження того, що вона задовільняє потреби ЗСУ і населення. Інші ж стверджують, що для бронювання працівників необхідно, аби підприємство виконувало встановлене для нього мобілізаційне завдання.

Ми вважаємо, що пробувати бронювати найманих працівників варто незалежно від наявності мобілізаційного завдання. Однак, в такому разі важливо обґрунтувати, яким чином діяльність вашої компанії задовольняє потреби ЗСУ і населення, та надати докази, що це підтверджують. В будь-якому випадку, списки працівників, поданих на бронювання, погоджуються з Міноборони. А відтак, навіть у разі наявності мобілізаційного завдання, немає 100-відсоткової впевненості в тому, що вдасться забронювати усіх необхідних працівників.

Чи може ФОП забронювати своїх працівників?

Як положення Закону, так і положення Постанови № 198 встановлюють, що бронюванню підлягають працівники підприємств, установ, організацій. Про фізичних осіб-підприємців не йдеться, хоча вони також є суб'єктами господарювання та можуть мати найманих працівників.

Знову ж таки, думки спеціалістів з цього приводу розділилися. Дехто вважає, що відсутність прямої вказівки на фізичних-осіб підприємців означає, що бронювати своїх працівників можуть лише юридичні особи. Інші ж переконані, що така можливість є і у ФОПів.

На нашу думку, поняття «підприємства» необхідно трактувати ширше та зараховувати до цієї категорії усі форми здійснення підприємницької діяльності, а не лише юридичних осіб. А тому, право на бронювання військовозобов'язаних працівників повинне бути і в ФОПів.

Однак, тут виникає ще одне питання: чи може ФОП забронювати сам себе? Відповідь на це питання наразі відсутня. ФОП не вважається найманим працівником, а встановлений на сьогодні механізм бронювання не передбачає можливості бронювати ФОПів.

Яких працівників можна забронювати?

Особа набуває статус найманого працівника, коли укладає з роботодавцем трудовий договір або контракт. З цього можна зробити висновок, що роботодавець може забронювати лише тих працівників, які оформлені офіційно та працюють за трудовим договором. Якщо ж працівник працює як ФОП, що найбільш притаманно ІТ-компаніям, забронювати його не вийде.

Категорії працівників, які не підлягають бронюванню

Міноборони не погоджує бронювання військовозобов'язаних працівників, які мають дефіцитні для ЗСУ військово-облікові спеціальності (ВОС). Про це йдеться у Листі Міноборони від 11.03.2022 № 220/1469.

Дефіцитними ВОС вважаються спеціальності:

рядового, сержантського та старшинського складу: 003, 004, 008, 015, 016, 019, 021, 028, 029, 034, 035, 036, 037, 039, 047, 048, 054, 055, 058, 065, 069, 070, 071, 072, 110, 113, 117, 118, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 133, 134, 135, 136, 137, 139, 140, 143, 144, 145, 146, 147, 153, 163, 178, 183, 184, 210, 216, 220, 221, 223, 225, 233, 234, 245, 248, 250, 251, 260, 261, 262, 265, 267, 307, 320, 323, 326, 333, 340, 379, 381, 382, 383, 403, 420, 460, 474, 500, 501, 502, 503, 507, 525, 527, 528, 530, 531, 538, 543, 544, 549, 550, 554, 569;

офіцерського складу за групами ВОС: 02, 03, 04, 06, 07, 08, 09, 10, 12, 14, 34, 44, 46, 47, 49, 50, 52, 53, 54, 70, 90.

Особам, у військовому квитку яких зазначена одна із перелічених вище ВОС, не буде надаватися відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час.

Порядок бронювання

Порядок бронювання військовозобов'язаних працівників підприємства виглядає наступним чином:

1) Компанія надсилає пропозиції щодо бронювання своїх працівників до центрального органу виконавчої влади (міністерства) за відповідною сферою управління (агропідприємства – до Мінагрополітики та продовольства, транспортні компанії – до Мінінфраструктури, промислові підприємства – до Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості тощо).

Форма пропозиції встановлена в Додатку № 1 до Постанови № 194. До неї слід додати належне обґрунтування щодо виконання таким підприємством завдань із задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення з відповідним підтвердженням (прийняте рішення Уряду, обласних, Київської військових адміністрацій, укладений договір тощо).

2) Міністерство, яке отримало пропозиції, погоджує їх з Міноборони та в подальшому подає їх до Мінекономіки;

3) Мінекономіки узагальнює отримані пропозиції щодо бронювання військовозобов'язаних і протягом одного робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію до Міноборони та органів, які їх подавали.

При цьому, Мінекономіки не розглядає пропозиції, які:

- не погоджені з Міноборони;

- не відповідають встановленій формі;

- не заповнені повністю (відсутня інформація в окремих графах пропозиції).

Строк дії відстрочки від призову під час мобілізації не може перевищувати шість місяців. Надана відстрочка анулюється у разі:

- закінчення строку її дії;

- завершення виконання або скасування завдання щодо задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення;

- ліквідації підприємства;

- звільнення військовозобов'язаного.

Висновки

Існуючий на сьогодні порядок бронювання працівників від призову і справді потребує доопрацювань та уточнень. Особливо критично необхідно врегулювати питання, пов'язані з бронюванням ФОПів, наявністю чи відсутністю необхідності обов'язкового залучення до виконання мобілізаційних завдань, підтвердженням фактів забезпечення потреб ЗСУ та населення. Допоки ці питання залишатимуться відкритими, кожен трактуватиме норми законодавства на свій лад.

За неофіційною статистикою Міноборони погоджує бронювання не більше 50% працівників, включених до пропозицій. Таким чином, навіть у разі відповідності усім критеріям бронювання, забезпечити відстрочку від призову усім необхідним працівникам може не вдатися. Разом з тим, важливо розуміти, що ЗСУ також потребують кадрової підтримки, та з розумінням ставитися до усіх труднощів воєнного часу.


28 ЛИПНЯ / 2022

Автор: Анастасія Космачова


КОНТАКТИ
+38 (097) 6727 032
office@akpartners.com.ua
місто Львів, вул. Шота Руставелі, 1
Close
Замовити дзвінок
Конфіденційність гарантовано!