Протидія аграрному рейдерству під час війни
Війна стала чималим випробовуванням для українського бізнесу і аграрна сфера не стала виключенням. Посівний сезон розпочався із затримкою, ціни на матеріали, добриво та пальне стрімко зросли, а кількість робочої сили навпаки – зменшилася.

До цього ще варто додати порушення логістичних зв'язків, неможливість працювати в нічний час, зумовлену комендантською годиною, припинення роботи державних реєстрів, що тимчасово заблокувало можливість державної реєстрації прав на землю, дефіцит пального та ще безліч інших труднощів.

Водночас, основною проблемою аграріїв під час війни залишається небезпека рейдерського захоплення бізнесу.

Найбільш поширеним видом аграрного рейдерства є шахрайське набуття права власності чи права користування на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Якщо ж мова йде про тимчасово окуповані території, то в цьому випадку аграрне рейдерство здебільшого пов'язується із захопленням врожаю, сільськогосподарської техніки та інших активів підприємства.

Законодавчі новації для протидії аграрному рейдерству в умовах воєнного стану

На жаль, держава не має можливості захистити від рейдерських атак бізнес, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях. Проте, ефективні законодавчі рішення можуть попередити рейдерське захоплення сільськогосподарської землі. Саме з цією метою Верховною Радою було прийнято Закон № 2255-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству».

Пропонуємо розглянути ключові новації цього закону з точки зору протидії рейдерству в аграрній сфері.

1) Правочин про розірвання договору оренди/суборенди сільськогосподарської землі, за яким орендарем є юридична особа приватної форми власності, є значним, якщо інше не передбачено у статуті

Це означає, що для вчинення подібних правочинів потрібно отримувати згоду загальних зборів учасників або іншого вищого органу юридичної особи.

Якщо ж рішення про надання згоди на вчинення значного правочину не приймалося, правочин щодо розірвання договорів оренди/суборенди вважатиметься нікчемним, тобто таким, що не створює для сторін жодних юридичних наслідків.

Підробити документи про розірвання договору оренди/суборенди землі в таких умовах буде досить складно, оскільки надання згоди на вчинення значного правочину потребує дотримання процедури скликання та проведення загальних зборів учасників товариства.

Разом з тим, це правило не застосовується, якщо:

- у статуті юридичної особи прямо передбачено, що подібні правочини не є значними;

- орендарем землі є акціонерне, повне або командитне товариство.

2) Протокол загальних зборів щодо зміни керівника юридичної особи має бути підписаний усіма учасниками, які голосували «за», якщо для прийняття такого рішення достатньо голосів не більше 10 осіб

Раніше рішення щодо зміни керівника компанії мало бути підписане лише головою і секретарем зборів, однак в умовах війни цього очевидно недостатньо. Необхідність підписання подібних рішень усіма учасниками суттєво ускладнює можливість їх фальсифікації, а відтак і шахрайське захоплення управління компанією.

Слід мати на увазі, що це правило не поширюється на випадки зміни керівника акціонерного товариства, громадського формування та ОСББ, а також у разі, якщо у статуті юридичної особи прямо передбачено, що рішення про зміну керівника не потребує підписів усіх учасників, які голосували за його прийняття.

3) Міністерству юстиції надано право забороняти проведення будь-яких реєстраційних дій на період розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора

Це дозволить швидко реагувати на рейдерське захоплення активів компанії, блокувати штучне створення фігури добросовісного набувача та забезпечувати належне виконання рішення Мін'юсту, прийнятого за результатами розгляду скарги.

Окрім того, Закон № 2255-ІХ також встановлює додаткові зміни у сфері державної реєстрації, зокрема:

- впроваджує інформування власників компаній про проведення реєстраційних дій щодо їхніх активів в режимі реального часу;

- спрощує вимоги до скарги на дії (рішення) державного реєстратора;

- збільшує строк на оскарження реєстраційних дій (рішень) до 3 місяців;

- передбачає обов'язок державного реєстратора у разі виявлення ним фактів використання його ідентифікаторів повідомити про це до Мін'юсту;

- запроваджує правило про зупинення перебігу строку на оскарження у разі повернення скаржнику неналежно оформленої скарги (на період між датою подання скарги та датою її повернення).

Як ефективно протидіяти рейдерству?

Заходи протидії аграрному рейдерству можна умовно поділити на дві категорії:

- юридичні;

- фізичні.

З юридичної точки зору важливо:

1) забезпечити належне оформлення усіх документів на землю та інше майно компанії

Усі договори оренди, суборенди, купівлі-продажу тощо повинні бути укладені у письмовій форми і за потреби – посвідчені нотаріально. Укладення/розірвання таких договорів має супроводжуватися відповідними актами приймання-передачі землі чи нерухомості.

При укладенні будь-якого майнового правочину також необхідно перевіряти повноваження представника контрагента-юридичної особи, який здійснює підписання відповідного договору. Якщо договір підписується директором компанії, усі обмеження щодо його повноважень містяться у статуті юридичної особи. Якщо ж договір підписується іншою уповноваженою особою, необхідно вимагати надання документа, що підтверджує його право діяти від імені компанії (довіреність, рішення загальних зборів учасників).

2) при укладенні/розірванні правочинів забезпечити дотримання вимог, що застосовуються під час воєнного стану

Це в тому числі стосується і правочинів щодо розірвання договорів оренди/суборенди землі сільськогосподарського призначення. Нагадуємо, що наразі вони вважаються значними та потребують наявності рішення загальних зборів на їх вчинення, якщо статутом не визначено протилежне.

В той же час, звертаємо увагу, що усі договори оренди/суборенди сільськогосподарських земель, термін дії яких закінчився після введення воєнного стану, вважаються автоматично продовженими на 1 рік, без необхідності укладення будь-яких додаткових угод та внесення змін до Державного реєстру речових прав. Відповідне положення передбачене Законом № 2145-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану». А отже, переукладати чи пролонговувати такі договори не потрібно.

3) забезпечити відповідність статуту компанії вимогам чинного законодавства

Статут юридичної особи повинен передбачати такий механізм прийняття управлінських рішень, який унеможливлюють здійснення будь-яких махінацій з активами компанії. Зокрема, у статуті має бути чітко визначено:

перелік значних правочинів та правила надання згоди на їх вчинення;

особливості прийняття загальними зборами рішень щодо управління майном компанії, зміни керівника юридичної особи, а також щодо внесення змін до статуту.

Задля мінімізації ризиків такі рішення можуть прийматися одноголосно усіма учасниками.

З фізичних заходів захисту від рейдерства варто виділити:

забезпечення території підприємства цілодобовою охороною;

обладнання камерами відеоспостереження;

зберігання оригіналів усіх документів, що підтверджують право власності чи користування майном підприємства, а також печаток та факсиміле в захищеному місці без можливості доступу до нього третіх осіб.

За будь-яких умов для протидії рейдеству варто в комплексі використовувати і фізичні, і юридичні способи захисту. А для визначення слабких ланок захисту вашого підприємства рекомендовано провести аудит як корпоративної структури компанії, так і усіх документів, що підтверджують виникнення будь-яких майнових прав, особливо у сфері земельних відносин.

Окрім того, важливо підтримувати постійний зв'язок з усіма орендодавцями та забезпечити своєчасну оплату за користування землею, що допоможе уникнути можливих конфліктів із власниками земельних ділянок.


26 ЛИПНЯ / 2022

Автор: Андрій Кавчук


КОНТАКТИ
+38 (097) 6727 032
office@akpartners.com.ua
місто Львів, вул. Шота Руставелі, 1
Close
Замовити дзвінок
Конфіденційність гарантовано!